.jpg)
.jpg)
.jpg)
Календарне планування. Історія України. Всесвітня історія. 7 клас (нова програма) 2015/2016 н.р.
Календарне планування створено на підставі нової програми "Історія". У новій редакції програми з історії України для 7 класу змінено назви розділів. Так розділ І. «Виникнення та становлення Київської Русі» змінено на «Виникнення та становлення Русі-України». Відповідно по тексту термін «Київська Русь» замінено на «Русь-Україна».
7 клас
Всесвітня історія ( 35 годин, 1 година на тиждень) )
| № п/п | Дата | Тема уроку | Кількість уроків | Домашнє завдання | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів | |
| 1. | ПОВТОРЕННЯ. Місце історії Стародавнього світу в історії людства. ВСТУП. Середньовіччя як період розвитку людства. Періодизація, джерела вивчення. | 1 | Учень/учениця: •характеризує основні тенденції політичного й економічного розвитку світу в Середні віки; види джерел з історії Середньовіччя; •називає основні здобутки стародавніх часів; хронологічні межі та періодизацію Середніх віків, вказує її особливості для різних регіонів світу; •тлумачить поняття «Середні віки», «раннє Середньовіччя», «Зріле (Високе) Середньовіччя», «осінь Середньовіччя», «варвари». | |||
| РозділІ. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ | ||||||
| 2 | Велике переселення народів. Утворення «варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг | 1 | Учень/учениця: •показує на карті напрями Великого переселення народів, «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрями завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат; провідні країни Європи і світу; •характеризує «варварські королівства», Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати; діячів раннього Середньовіччя; •визначаєнаслідки Великого переселення народів; розпаду імперії Карла Великого, виникнення ісламу і арабської експансії; •називає хронологічні межі Великого переселення народів, існування Франкського королівства; Франкської та Візантійської імперій, перших Арабських халіфатів (Омейядів і Аббасидів); дату об’єднання арабів під владою Мухаммада, виникнення ісламу та ісламського літочислення; битв під Пуатьє і Верденського договору; •тлумачить поняття «Велике переселення народів», «варварське королівство», «Каролінгське відродження», «халіфат», «іслам», «Коран», «арабо-мусульманська цивілізація», «василевс», «імперія». | |||
| 3 | Завоювання Карла Великого. Імперія франків. Розподіл імперії. | 1 | ||||
| 4 | Візантійська імперія доби Юстиніана. Розквіт Візантії за Македонської династії та династії Комнінів. Культура Візантії. | 1 | ||||
| 5 | Природногеографічні умови Аравії. Виникнення ісламу. Мухаммад. Арабські завоювання. Розквіт і занепад перших Халіфатів. Розвиток арабо-мусульманської культури. | 1 | ||||
| 6 | Практичне заняття: «Вплив Візантії, імперії Карла Великого, перших Арабських халіфатів на становлення Середньовічної Європи». | 1 | ||||
| 7 | Узагальнення. Тематичний контроль | 1 | ||||
| РозділІІ. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ | ||||||
| 8 | Зв’язок людини і природи. Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація. | 1 | Учень/учениця: •показує на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства; •називаєосновні стани середньовічного суспільства, дату розколу християнської церкви; •описуєсередньовічне місто, феодальний замок, селянське житло; •характеризуєосновні стани середньовічного суспільства, процес християнізації Європи, основні відмінності між католицизмом і православієм, роль християнської церкви, повсякденне життя і традиції середньовічної людини; середньовічний ремісничий цех. •визначає причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації Середньовічної Європи; виникнення середньовічних міст; боротьби міст з сеньйорами: формування цехової системи ремісничого виробництва. •тлумачить поняття «феод», «феодалізм», «васалітет», «феодальна драбина», «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія», «Ганза», «лихварство», «міська комуна», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація». | |||
| 9 | Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм. Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя. | 1 | ||||
| 10 | Практичне заняття: «Замок. Рицарські традиції. Життя селян». | 1 | ||||
| 11 | Середньовічне місто. Ремесло і цехи. Торгівля й гільдії. Міські комуни. Міська культура та повсякденне життя. | 1 | ||||
| 12 | Узагальнення. Тематичний контроль | 1 | ||||
| РозділIII. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ В Х– ХVст. | ||||||
| 13 | Походи вікінгів та їх завоювання. | 1 | Учень/учениця: •показує на карті території зазначених держав, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів, етапи Реконкісти, місця основних битв Столітньої війни; •називає хронологічні межі походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, Хрестових походів, Реконкісти, утворення королівства Іспанія, Столітньої війни; дати утворення Священної Римської імперії, скликання англійського парламенту, Генеральних штатів у Франції; •описуєпоходи вікінгів, Перший та Четвертий Хрестові походи, основні битви Столітньої війни, подвиг Жанни Д’Арк; • характеризуєПерший та Четвертий Хрестові походи, результати нормандських завоювань, Реконкісти, італійської політики німецьких імператорів; італійські торгівельні республіки; процес становлення станово-представницької монархії; • визначаєпричини і наслідки Хрестових походів, Столітньої війни; основні напрями діяльності зазначених історичних діячів; •тлумачить поняття «вікінги», «феодальна роздробленість», «Хрестові походи», «духовно-рицарські ордени», «парламент», «станово-представницька монархія», «кортеси», «Генеральні штати», «сейм», «Реконкіста», «Столітня війна», «Золота булла», «торгівельні республіки». | |||
| 14 | Хрестові походи. Держави хрестоносців. Духовно-рицарські ордени. | 1 | ||||
| 15 | Практичне заняття: «Наслідки Хрестових походів». | 1 | ||||
| 16 | Середньовічні держави: від роздробленості до становопредставницьких монархій. | 1 | ||||
| 17 | Франція у ХІ– ХVст. ФіліпІV Красивий. Столітня війна. | 1 | ||||
| 18 | Англія в ХІ– ХVст. ВільгельмI Завойовник. ГенріхІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд. | 1 | ||||
| 19 | Священна Римська імперія ОттонІ. Зовнішня політика германських імператорів. ФрідріхІІ Штауфен. | 1 | ||||
| 20 | Італійські торговельні республіки (Генуя, Венеція). Реконкіста. Утворення королівства Іспанія. ІзабелльI, ФернандоII. | 1 | ||||
| 21 | Узагальнення. Тематичний контроль | 1 | ||||
| РозділIV. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ | ||||||
| 22 | Наукові і технічні досягнення. Книгодрукування. | 1 | Учень/учениця: •показуєна картіуніверситетські центри й міста пов’язані з початком Відродження; межі поширення впливу католицької і православної церков; •називає хронологічні межі поширення романського і готичного стилів, раннього Відродження; час винайдення книгодрукування; дату розколу християнської церкви, «Великої схизми» католицької церкви; •описуєроманський і готичний храми; основні технічні досягнення Середньовіччя; •визначаєпричини і наслідки виникнення університетів; появу ідей гуманізму і культури Раннього Відродження; •характеризуєвплив церкви на культуру й освіту; технічні досягнення Середньовіччя; діяльність Роджера Бекона, Йоганна Гутенберга, П’єра Абеляра, Данте, Петрарки, Сандро Боттічеллі, Донателло; •тлумачить поняття «вітраж», «фреска», «скульптура», «університет», «єретик», «інквізиція», «Альбігойські війни», «Раннє Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль». | |||
| 23 | Християнська церква в ХІ– ХVcт. Єретики і боротьба з ними. | 1 | ||||
| 24 | Практичне заняття: «Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента». | 1 | ||||
| 25 | Архітектура і мистецтво. | 1 | ||||
| 26 | Раннє Відродження й гуманізм. | 1 | ||||
| 27 | Узагальнення. Тематичний контроль | 1 | ||||
| РозділV. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х– ХVст. | ||||||
| 28 | Польське королівство. КазимирІІІ. Велике князівство Литовське. Угорське королівство. ІштванІ. Королівство Чехія. Ян Гус і Гуситські війни. | 1 | Учень/учениця: •показує на картітериторії Польщі, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгородської республіки, Золотої Орди; напрямки походів монголів; територію поширення гуситського руху; •називаєхронологічні межі Гуситських війн, монгольської навали на Східну Європу, підкорення земель Північно-східної Русі Москвою, час правління ІванаІІІ, створення слов’янської абетки; дати утворення Польського, Угорського королівств, Куликовської битви; Грюнвальдської битви; •описуєосновні пам’ятки культури Польщі, Великого князівства Литовського, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгороду; •визначаєнаслідки золотоординського ярма для країн Східної Європи; •характеризує діяльність зазначених діячів; значення Грюнвальдської битви для народів Східної Європи; •тлумачить поняття «гусити», «гуситські війни», «віче», «Новгородська боярська республіка», «ярлик», «боярська дума», «Судебник». | |||
| 29 | Монгольська навала на Русь. Новгородська боярська республіка. Московська держава. ІванІІІ. | 1 | ||||
| 30 | Практичне заняття: «Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій». | 1 | ||||
| РозділVI. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД | ||||||
| 31 | Утворення Османської імперії. Правління МехмедаІІ. Культура Османської імперії. | 1 | Учень/учениця: •показує на карті території Індії, Китаю, Османської держави, напрямки завойовницьких походів турків-османів; •називаєдати битви на Косовому полі, утворення Османської держави, падіння Константинополя; •описує основні пам’ятки культури Індії, Китаю та Османської імперії епохи Середньовіччя; •характеризує внесок середньовічних Індії, Китаю та Османської імперії у світову спадщину; •тлумачить поняття «Піднебесна імперія», «касти», «індуїзм», «турки османи», «султан», «яничар». | |||
| 32 | Китай та часів династії Тан. Завоювання Китаю монголами. Династія Мін. Досягнення китайської культури. | 1 | ||||
| 33 | Індія. Касти. Індуїзм. Делійський султанат. Досягнення індійської культури. | 1 | ||||
| 34 | Узагальнення. Тематичний контроль | 1 | ||||
| 35 | Узагальнення до курсу: «Середні віки в історії людства». | 1 | Учень/учениця: •висловлює судження щодо ролі та значення Середніх віків у розвитку європейської цивілізації; •визначає основні здобутки людства часів Середніх віків. | |||
7 клас
Історія України ( 35 годин, 1 година на тиждень) )
| № п/п | Дата | Тема уроку | Кількість уроків | Домашнє завдання | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів | |
| 1. | ПОВТОРЕННЯ. Історія України в стародавні часи. | 1 | Учень/учениця: •показує на карті територію українських земель у середні віки; •характеризує історичний розвиток України у стародавню добу; •визначає особливості розвитку українських земель доби Середньовіччя; •називає періодизацію історії України у Середньовіччі; • тлумачить поняття «історія стародавнього світу», «історичні джерела». | |||
| 2 | ВСТУП. Історія України в Середні віки. Періодизація. Джерела з історії України. | 1 | ||||
| РозділІ. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ–УКРАЇНИ | ||||||
| 3 | Розселення слов’янських племен на території України. | 1 | Учень/учениця: •розпізнає на карті територію розселення слов’янських племен, які проживали на території Русі-України; напрямки походів київських князів; •характеризує суспільне життя, господарство, заняття, побут і вірування східних слов’ян; роль міста Києва в утворенні держави східних слов’ян; роль перших князів у становленні Київської держави (Русі-України); літописні джерела про виникнення Києва; основні версії походження назви «Русь»; •визначає наслідки впливу природно-географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян; сутність і наслідки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів; •висловлює судження щодо діяльності Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги та Святослава; •називає роки правління перших князів; версії походження назви «Русь», «Русь–Україна»; •тлумачить поняття «Велике розселення слов’ян», «князь», «дружина», «літопис», «Русь», «Русь-Україна», «імперія», «полюддя», «данина». | |||
| 4 | Господарство східних слов’ян. Суспільний устрій. Вірування. Сусіди східних слов’ян. | 1 | ||||
| 5 | Утворення Русі-України. Київські князі: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав. | 1 | ||||
| 6 | Практичне заняття: «Князь Святослав та його походи». | 1 | ||||
| 7 | Узагальнення. Тематичний контроль | 1 | ||||
| РозділІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ–Україна) наприкінці Х– у першій половині ХІст. | ||||||
| 8 | Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Запровадження християнства. | 1 | Учень/учениця: •показує на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого; •характеризує суспільну роль різних верств і станових груп населення Київської держави (Русі - України); розвиток господарства і торгівлі; повсякденне життя мешканців міста і села; найдавніші пам’ятки писемності та умови поширення освіти; роль князівської влади в політичному устрої Русі; відносини Русі - України з європейськими державами; •визначає ступінь розвитку господарства й торгівлі Русі – України; причини і наслідки запровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі- України); •висловлює судження та порівнює внутрішню й зовнішню політику Володимира Великого і Ярослава Мудрого; політичний устрій і соціальний розвиток давньоруського та європейського суспільств; •називає роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого; рік запровадження християнства як державної релігії; •тлумачить поняття «християнство», «священик», «митрополит», «монастир», «чернець», «графіті», «мозаїка», «верстви», «бояри», «церковнослов’янська мова», «книжкові мініатюри». | |||
| 9 | Київська держава (Русь- Україна) Ярослава Мудрого. «Руська правда». Міжнародні зв’язки. | 1 | ||||
| 10 | Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля. | 1 | ||||
| 11 | Практичне заняття: «Християнська релігія і церква в житті давньоруського (давньоукраїнського) суспільства» / «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого» (на вибір вчителя). | 1 | ||||
| 12 | Архітектура та монументальний живопис. Писемність та освіта. Українська мова. | 1 | ||||
| 13 | Узагальнення. Тематичний контроль | 1 | ||||
| РозділІІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-Україна) у другій половині ХІ– першій половині ХІІІст. | ||||||
| 14 | Правління Ярославовичів. Половці. Любецький з’їзд князів. | 1 | Учень/учениця: •показує на карті території князівств часів роздробленості Київської держави (Русі - України) та половецькі землі; •характеризує становище Київської держави (Русі – України) за правління наступників Ярослава Мудрого; особливості політичного і соціально-економічного життя князівств часів роздробленості; відносини половців із Руссю; •визначає причини і наслідки князівських усобиць; половецьких набігів; Любецького з’їзду князів, •висловлює судження про діяльність Ярославичів, Володимира Мономаха, Мстислава Великого, Ярослава Осмомисла; •називає роки правління князів доби; дату Любецького з’їзду князів; дату першої писемної згадки назви «Україна». | |||
| 15 | Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого. | 1 | ||||
| 16 | Роздробленість Київської держави. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII– першій половині XIIІст. Політичне і соціально-економічне життя. | 1 | ||||
| 17 | Семестрова підсумкова робота | 1 | ||||
| 18 | Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІст. Ярослав Осмомисл. | 1 | ||||
| 19 | Культура Русі–України в другій половині ХІ– першій половині ХІІІст. | 1 | ||||
| 20 | Узагальнення. Тематичний контроль | 1 | ||||
| РозділIV. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА | ||||||
| 21 | Утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович. Боротьба за владу. Данило Романович. | 1 | Учень/учениця: •показує на карті територію Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславовича і його наступників; території сусідніх держав; напрямки навали монголів; •характеризує діяльність князів династії Романовичів; особливості монгольського панування на українських землях; •визначає особливості зовнішньої та внутрішньої політики галицько-волинських правителів; •висловлює судження про діяльність Романа Мстиславовича, Данила Романовича, Юрія І Львовича; особливості розвитку українського суспільства княжої доби з європейськими країнами; •називає роки правління найвидатніших галицько-волинських князів; монгольської навали на землі південно-західної Русі; •тлумачить поняття «орда», «баскак», «ярлик», «улус», «король». | |||
| 22 | Походи монголів на Русь. Встановлення панування Золотої Орди на українських землях. | 1 | ||||
| 23 | Практичне заняття: «Зовнішня політика Данила Романовича. Коронація»/ «Данило Романович - будівничий Галицько-Волинської держави» (на вибір вчителя). | 1 | ||||
| 24 | Культура Галицько-Волинської держави у другій половині ХІ– ХІІІст. | 1 | ||||
| 25 | Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича. | 1 | ||||
| 26 | Узагальнення. Тематичний контроль | 1 | ||||
| РозділV. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (друга половина ХІV– ХVст.) | ||||||
| 27 | Статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав. Кревська унія 1385р. і українські землі. Остаточна ліквідація Волинського та Київського удільних князівств. | 1 | Учень/учениця: •показує на карті територію українських земель у складі різних держав; територію Кримського ханства; •характеризує становище українських земель у складі різних держав; розвиток господарства, торгівлі; державне, суспільне та культурне життя Кримського ханства; побут соціальних верств і етнічних груп та їхню роль у житті тогочасного суспільства; полікультурність українського суспільства; •визначає причини та наслідки Кревської унії; особливості розвитку міст та магдебурзького права; •висловлює судження щодо діяльності Любарта Гедиміновича, Володимира Ольгердовича, Хаджі-Герея, Костянтина Острозького, Юрія Дрогобича; •називає час входження українських земель до складу різних держав; утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії; •тлумачить поняття: «унія», «українська шляхта», «магнат», «кріпацтво», «невільник», «ясир», «гетьман», «господар», «хан», «султан», «магдебурзьке право», «іконостас» | |||
| 28 | Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Гереї. Суспільний устрій та культура ханства. | 1 | ||||
| 29 | Суспільне і церковне життя. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право. | 1 | ||||
| 30 | Культура та освіта. Юрій Дрогобич. | 1 | ||||
| 31 | Практичне заняття: «Етнічний склад населення України. Повсякденне життя». | 1 | ||||
| 32 | Історія рідного краю | 1 | ||||
| 33 | Узагальнення. Тематичний контроль | 1 | ||||
| 34 | Узагальнення до курсу: «Середньовічна історія України та її внесок у загальноєвропейську спадщину». | 1 | Учень/учениця: •характеризує основні цивілізаційні здобутки українського суспільства в період Середньовіччя; •визначає здобутки українського суспільства у ІХ– ХVст. та його внесок у загальноєвропейську спадщину; •порівнює процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя; •висловлює судження щодо подій, явищ і процесів, які відбувалися в українському суспільстві в часи Середньовіччя; •називає хронологічні межі середньовічного періоду історії України та його особливості. | |||
| 35 | Семестрова підсумкова робота | 1 | ||||
.png)
Коментарi