МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації та змісту навчально-виховного процесу з фізики та астрономії у 2014/2015 навчальному році

Особливості організації та змісту навчально-виховного процесу з фізики та астрономії викладено в рекомендаціях Міністерства освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки України від 01.07.2014 №1/9-343 «Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах і вивчення базових дисциплін в основній школі»).

У 2014/2015навчальному році вивчення фізики та астрономії у загальноосвітніх навчальних закладахздійснюватиметься за такими програмами:

7-9 класи – програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. Астрономія. 7-11 класи. – К. : Ірпінь: Перун, 2005;

8-9 класи з поглибленим вивченням фізики – програма для 8-9 класів з поглибленим вивченням фізики (збірник навчальних програм для загально­освітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К. : Вікторія, 2009).

10-11 класи – програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10- 11 класи. Фізика. Астрономія (Київ, 2010).

Програми факультативів та курсів за вибором – збірник програм курсів за вибором і факультативів з фізики та астрономії. – Харків : Видавнича група «Основа», 2009.

Навчання фізики та астрономії у 2014/2015навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься відповідно до типових навчальних планів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України (від 05.02.2009 № 66 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 23.02.2004 №132 «Про затвердження типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи» та від 27.08.2010 № 834 «Про затвердження типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню»). Нижче наведено розподіл кількості годин (тижневе навантаження) для вивчення фізики в основній і старшій школі:

У таблиці нижче наведено мінімальну кількість тематичних оцінок (які виставляються у класному журналі та в колонці з написом «Тематична» без зазначення дати) та лабораторних робіт, що оцінюються, для класів, які навчаються за різними програмами:

Необхідність збільшення кількості тематичних і лабораторних робіт, що підлягають оцінюванню, визна­чається вчителем. Щодо лабораторних робіт, то слід на­гадати, що всі лабораторні роботи, визначені програмою як обов’язкові до виконання, можуть бути короткочасні, або і домашні, на розсуд учителя.

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

– усунення безсистемності в оцінюванні;

– підвищення об’єктивності оцінювання знань, навичок і вмінь;

– індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

– систематизацію й узагальнення навчального ма­теріалу;

– концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в сис­темі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі резуль­татів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів на­вчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

У 7 класі фізика може вивчатися протягом навчального року (по 1 годині на тиждень) або протягом одного семестру (по 2 години на тиждень).

Особливість викладання фізики в основній школі пови­нна бути спрямована не на суму знань, а на розвиток в учнів фізичного мислення, яке можна визначати як здат­ність до спостереження фізичних явищ та виокремлення їхніх складових частин, встановлення між ними основних зв’язків, знаходження залежностей між фізичними ве­личинами, якісними та кількісними сторонами фізичних явищ та вміння застосовувати набуті знання.

При вивченні фізики в основній школі суттєві ускладнення виникають в учнів при засвоєнні понять, пов’язаних із застосуванням математичного апарату. Саме математика дає інструменти для аналізу і харак­теристики явищ та процесів, які вивчаються у фізиці. Проте детальний аналіз шкільних програм з математики показує їх часткову неузгодженість щодо програм з фі­зики, а це ускладнює використання математичних знань на уроках фізики. Тому має бути чітка взаємодія між учителями фізики і математики, що забезпе­чуватиме послідовну реалізацію міжпредметних зв’язків, сприятиме суттєвому підвищенню якості навчання.

Важливо, щоб учитель використовував на уроках знання учнів з інших пред­метів і показував застосування фізичних знань в інших науках, побуті, пояс­ненні явищ природи, формував цілісну систему знань про оточуючий світ, що, своєю чергою, сприятиме ефективнішому за­своєнню суто фізичного матеріалу.

При навчанні фізики одним із важливих видів на­вчальної діяльності є фі­зич­ний експеримент. Оскільки матеріальна база фізичних кабінетів не завжди мо­же забезпечувати виконання всіх лабораторних робіт і робіт фізичного прак­тикуму, вчитель може замінювати окремі роботи рівноцінними, отже, пропо­нувати власну тематику робіт. Також декілька короткочасних лабораторних робіт можна об’єднати у межах однієї теми. Дозволяється про­ведення експери­ментальних досліджень на наявному у фізичному кабінеті обладнанні за запро­по­нованою вчи­телем інструкцією. В експериментальних роботах можуть вико­рис­товуватися саморобні пристрої (зокрема матері­али та речі ужиткового спря­мування) за умови дотриман­ня правил безпеки. Під час постановки нестан­дарт­них експериментальних робіт учитель має враховувати рівень володіння уч­ня­ми теоретичним матеріалом, зна­ння якого забезпечують успішне її виконання.

Враховуючи вищезазначене, при викладанні фізики вчителі повинні звернути увагу на формування в учнів таких умінь:

– встановлювати зв’язок між явищами навколишнього світу на основі знання законів фізики та фундаменталь­них фізичних експериментів;

– застосовувати основні закони, правила, поняття та принципи, що вивчаються в курсі фізики середньої загальноосвітньої школи;

– вивчати загальні риси і суттєві відмінності змісту фізич­них явищ та процесів, межі застосування фізичних законів;

– використовувати теоретичні знання для розв‘язування задач різних типів (якісних, розрахункових, графіч­них, експериментальних, комбінованих тощо);

– складати план практичних дій щодо виконання екс­перименту, користуватися вимірювальними приладами, обладнанням, обробляти результати дослідження, роби­ти висновки щодо отриманих результатів;

– пояснювати принцип дії простих пристроїв, механіз­мів і вимірювальних приладів з фізичного погляду;

– аналізувати графіки залежностей між фізичними величинами, робити висновки;

– правильно визначати та використовувати одиниці фізичних величин.

Астрономія вивчається в 11 класі за однією з двох програм: програмою, що об’єднує академічний рівень та рівень стандарту (розраховану на 17 годин), або за програмою для профільного рівня (розраховану на 35 годин).

У процесі викладання астрономії за програмою рівня стандарту, академічного рівня як ілюстративний матеріал можна використовувати зображення астрономічних об’єктів, відеофрагменти, уміщені на сайтах астрономічних обсерваторій. Наприклад, на сайті Європейської південної обсерваторії (http://www.eso.org/public/).

У процесі вивчення фізики та астрономії значну увагу слід приділяти патріотичному вихованню, розповідям про видатних українських учених, дослідників, інженерів, раціоналізаторів як у галузі фізики, так і астрономії, вибору задач з відповідним формулюванням тощо.

Під час проведення занять у кабінеті фізики особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту України 01.02.2012 № 1/9-72).

У зазначених матеріалах перелічено нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах системи загальної середньої освіти; описано загальні положення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, особливості безпеки під час проведення занять у кабінетах (лабораторіях) фізики, порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів. Також в інструктивно-методичних матеріалах наведено зразок журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів та орієнтовні «Паспорт кабінету» і «Акт дозволу на проведення занять у кабінеті».

Постановою Кабінету Міністрів України від 23листопада 2011 р. №1392 затверджено новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Відповідно до типових навчальних планів, розроблених за новим Державним стандартом, фізика вивчатиметься у 7-9 класах (7 і 8 класи – 2години на тиждень; 9 клас – 3 години на тиждень).

Вивчення фізики за програмою, розробленою відповідно до нового Державного стандарту, розпочнеться у 2015/2016 навчальному році.